Робота Рібчинськи опублікована в журналі Paleobiology.

Оскільки бобри активно впливають на формування екосистем, Рібчинськи спробувала з'ясувати яку дію доісторичні бобри з сімейства Dipoides, мали на природний ландшафт.

Для досліджень вона узяла останки стародавніх тварин, а також обгризені ними гілки і стовбури дерев, які чудово збереглися, пролежавши кілька мільйонів років в торф'яному болоті на крайній півночі Канади, повідомляє Lenta.ru.

Одночасно Рібчинськи провела низку спостережень за сучасними бобрами в одному із зоопарків. Дослідник ретельно виміряла і порівняла сліди від зубів, залишені сучасними і доісторичні бобрами на деревині.

Удалося встановити, що Dipoides були менші за засучасних бобрів приблизно на одну третину, були повільніші і не дуже добре уміли гризти дерева. В зв'язку з цим їм було досить важко будувати греблі або хатини.

Це припущення частково підтверджує той факт, що в торф'яному болоті, де були знайдені викопні останки Dipoidesне не було виявлено жодних слідів подібного будівництва. Дослідник прийшла до висновку, що доісторичні бобри зимували не в хатинах, а в невеликих норах. Наталія Рібчинськи вважає, що саме недостатнє уміння гризти дерева стало причиною їх вимирання.